Підсумки європейських виборів – Експансія
Експансія

Підсумки європейських виборів

26 травня завершились вибори до Європарламенту – основного законодавчого органу об’єднаної Європи, в якому 751 депутатів представляють понад 512 мільйонів жителів 28 країн-членів. Цьогорічна політична гонка відзначилась важливими особливостями.

Висока явка. Протягом кількох десятиліть явка неухильно знижувалась, і коливалась в районі 40%. Проте на цих виборах вона різко підскочила до 51%. Це, на думку оглядачів, свідчить про відновлений інтерес європейців до великої політики.

Поляризація виборців. Вперше за 40 років право- і лівоцентристи не зможуть створити самостійну більшість. Дві найбільші центристські сили втратили підтримку, натомість їх набрали партії з більш рішучими гаслами і програмами. Це явно говорить про назріваючу потребу змін, яку відчувають європейці.

Успіх націоналістів. Ультраправі і євроскептики будуть представлені найбільшою кількістю депутатів за всю історію (сумарно близько 25% членів Європарламенту). Праві партії зайняли перші місця у Франції, Італії, Британії, Польщі, Угорщині, і навіть в деяких регіонах східної Німеччини. Основною темою, яка їх об’єднує, є питання масової міграції і національного суверенітету. Проте серед правих партій існують і розбіжності, зокрема щодо Росії.

“Позеленіння” червоних. Ліві партії теж дещо покращили свій результат, підібравши розчарований електорат соціал-демократів. Характерною особливістю цих виборів став відхід лівих від традиційних соціальних питань, і фокусування на екологічній повістці. Це, до слова, дозволило їм залучити голоси молоді.

Проте цікаво, що однією з причин цього переформатування стало успішне перехоплення націоналістичими партіями соціальних гасел. Це призвело до парадоксального перетікання виборців від ультралівих до ультраправих партій. Не виключено, що в майбутньому націоналісти захочуть провернути такий ж трюк і в екологічній тематиці.

Політичний спектр нового Європарламенту

Лівий фланг:
– Ультраліві “Європейські об’єднані ліві” – 39 депутатів – об’єднання соціалістів і комуністів, в тому числі відверто проросійських (наприклад, німецька “Die Linke”);
– “Зелені” – 69 депутатів – об’єднання лівих на основі німецьких, французких і британських “зелених” партій.

Центр:
– “Альянс лібералів і демократів” – 107 депутатів – проєвропейська фракція, в основі якої партія Макрона.
– Лівоцентристська “Соціал-демократична партія” – 149 депутатів.
– Правоцентристська “Європейська народна партія” – 177 депутатів – фракція на основі партії Меркель. До слова, з неї можуть виключити угорську партію “Фідес” Віктора Орбана (13 депутатів), який дрейфує в сторону націоналістів.

Правий фланг:
– “Європейські консерватори і реформатори” – 62 депутати – об’єднання на основі польскої партії “Право і справедливість” Качинського, а також націоналістичних партій “Брати Італії” і “Шведські демократи”.
– Євроскептики “Європа за свободу і пряму демократіюю” – 54 депутати – в основі британська “Партія Брексіту”, італійський “Рух 5 зірок”, а також “Альтернатива для Німеччини”.
– Ультраправі “Європа націй і свобод” – 58 депутатів, основу яких складають французи з партії Марін Ле Пен, і італійська “Ліга” Сальвіні. Також сюди ж входить Австрійська партія Свободи. Очікується, що це буде найбільш проросійська фракція.

Основу правлячої коаліції сформують, як передбачається, партії Меркель, Макрона, і соціал-демократи. Проте права і ліва опозиція буде мати більший вплив на всі процеси всередині парламенту. Очікується, що він стане більш фрагментованим, а європейська політика – більш гострою і динамічною.

Ймовірно, главою Єврокомісії може стати німецький політик Манфред Вебер. Він відзначився своєю критикою Росії, і обіцяє зробити все можливе для зупинки Північного потоку-2.

Підписуйтесь на нас в Телеграмі - https://t.me/expansia

Коментувати